Орфографічний словник української мови. 2005.
причинити — I див. причиняти I. II див. причиняти II. III див. причиняти III … Український тлумачний словник
въжитъкъ — ВЪЖИТЪК|Ъ (3*), А с. Сельскохозяйственные угодья как статья дохода феодального хозяйства: купилъ панъ. вѩтславъ дмитровьскии дворище и съ земею ˫ако из вѣка слушало к тому дворищю вшитци. вжиткове што д҃нь суть и потомъ. могуть быти а што може… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
попричиняти — я/ю, я/єш, док., перех. Причинити (двері, вікна і т. ін.) … Український тлумачний словник
причинений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до причинити I … Український тлумачний словник
замкнути — (двері): зачинити, причинити [IV] … Толковый украинский словарь
зачиняти — 1) = зачинити (двері, вікно тощо), закривати, закрити; прикривати, прикрити, причиняти, причинити, притуляти, притулити (перев. нещільно); прихиляти, прихилити (тихо, плавно); захлопувати, захлопнути (різко, швидко, зі стуком) 2) див. замикати … Словник синонімів української мови
